Лауреати-2019: прізвища
Нобелівську премію з літератури за 2018 рік отримала польська письменниця українського походження Ольга Токарчук. А літературну відзнаку за 2019 рік присудили австрійському письменнику Петеру Гандке.
Ольга Токарчук і її історичні екскурси
Письменниця та поетеса Ольга Токарчук стала п’ятим літератором з Польщі, удостоєними Нобелівської премії. У різні роки «літературного Нобеля» отримували польські письменники Генрік Сенкевич, Владислав Реймонт, Чеслав Мілош та Віслава Шимборська.
Джерело статті: https://zik.ua/news/2019/10/11/nobelivska_premiya_z_literatury2019_odrazu_dva_laureaty_ta_mynulorichnyy_1665939
Ольга Токарчук
Нобелівський комітет підкреслив, що у роботах Ольги Токарчук присутня «уява, яка з енциклопедичною пристрастю показує руйнування кордонів як спосіб жити».
Ольга Токарчук народилася у родині українських емігрантів, закінчила психологічний факультет Варшавського університету, працювала психотерапевтом у Валбжиху. Зараз працює у редколегії польського журналу «Політична критика».
Перша літературна робота Ольги – збірка віршів, а велику прозу вона вперше видала у 1993 році – «Шлях людей книги». З того часу Ольга Токарчук написала романи «Бігуни», «Гра на різних барабанах», «Останні історії», «Будинок денний, будинок нічний» та оповідання «Че Гевара», «Номери», «Книги Іакова».
У 2008 році Токарчук отримала польську літературну премію «Ніке» за роман «Бігуни». У 2013 році на Міжнародному літературному фестивалі їй вручили Премію Віленіц, а у 2018 році – Міжнародну Букерівську премію, яку присуджують за літературний твір, перекладений на англійську мову та виданий у Великобританії.
Основний мотив творчості Токарчук – стосунки між людьми та відносини між народами в історичному контексті. Вона пише про історію Середньовіччя та становлення народів світу, про реальних історичних героїв, приправляючи тексти власними філософськими ремарками. На думку літературознавців, її проза сприяє зближенню народів світу і культур та встановленню контактів між ними.
«Ольга Токарчук не розглядає реальність як щось стабільне і вічне. Її романи будуються на культурних суперечностях: природа проти культури, розум проти божевілля, чоловік проти жінки, дім проти чужини», - так прокоментували творчість Токарчук у Нобелівському комітеті.
У комітеті також зазначили, що найголовніше літературне досягнення Токарчук – опублікований у 2014 році історичний роман «Книги Іакова».
Петер Гандке і його філософія та авангардизм
Нобелівський комітет вручив премію Петеру Гандке з формулюванням «за впливові роботи, у яких з лінгвістичною обдарованістю досліджується периферія і своєрідність людського існування». Гандке став другим (після Ельфріди Єліне) австрійським письменником, котрому вручили Нобелівську премію. Його назвали одним з найвпливовіших європейських письменників після Другої Світової війни.
Петер Гандке
Петер Гандке народився у 1942 році у Каринтії, словенській провінції Австрії, закінчив юридичний факультет Грацького університету імені Карла і Франца та розпочав свій літературний шлях у 1960-ті, ще будучи студентом. Гандке – вмілий авангардист та критик красного письменства, володар багатьох літературних премій, як-от: Літературної премії Штирії, Шиллерівської премії міста Мангайм, Премії Ґеорґа Бюхнера та Премії Франца Кафки.
Світову популярність Гандке здобув на початку 1970-х років, написавши «Наругу над публікою» і «Страх воротаря перед пенальті».
Цікаво, що Петер Гандке брав участь у написанні кіносценаріїв та працював з режисером Вімом Вендерсом над кінострічками «Страх воротаря перед одинадцатиметровим», «Хибний рух», «Небо над Берліном».
Літературознавці кажуть, що Гандке – гарний письменник, однак вже кілька десятиліть пише в основному лише для себе, дозволяючи читачеві брати участь у власних філософських роздумах.
«Своєрідне мистецтво Петера Гандке – у виключній увазі до пейзажу і матеріальної складової світу, що зробило кіно і живопис його головними джерелами натхнення», - підкреслюють у Шведській академії.
Скандал навколо «літературного Нобеля» у 2018 році
У 2018 році Шведська королівська академія наук заявила, що того року вирішила не оголошувати переможця з літератури.
Причиною цьому стали корупційні скандали і звинувачення чоловіка однієї з членів академії сексуальних домаганнях.
Вважається, що з Нобелівського фонду незаконно виділяли гроші на проекти фотографа і режисера Жана-Клода Арно, чоловіка поетеси Катаріни Фростенсон. Окрім цього, кілька жінок звинуватили його у сексуальних домаганнях.
Через скандал зі складу Шведської академії (вісімнадцять осіб) вийшли керівник, четверо інших членів та, власне, сама поетеса Фростенсон. У листопаді 2018 року в Академії оновили склад Нобелівського комітету з літератури та пообіцяли, що визначать переможця за 2018 рік у наступному, 2019 році.
До речі, це сталося вперше за останні 75 років – востаннє такий прецедент було зафіксовано у 1943 році, коли «жоден з претендентів не був гідним нагороди», як сказали у Комітеті. А всього з моменту заснування премії зафіксовано лише сім років, коли її не присуджували нікому. Зокрема, вимушена «пауза» була під час Першої та Другої Світових воєн.
Історія Нобелівської премії з літератури
Нобелівська премія з літератури присуджується з 1901 року. На сьогодні її вручили 114-м літераторам. Призовий фонд премії щорічно складає 9 мільйонів шведських крон (740 000 фунтів стерлінгів)
За заповітом Альфреда Нобеля літературну премію мають вручати автору «найкращого літературного твору ідеалістичної направленості». Досі ніхто достеменно не знає, що саме він мав на увазі.
Присуджує Нобелівську премію Шведська академія – шведські письменники, поети, вчені, історики. Обирає лауреата Нобелівський комітет – четверо або п’ятеро осіб з числа членів Академії.
Алгоритм визначення переможця найпрестижнішої літературної премії світу виглядає таким чином. У вересні Нобелівський комітет розсилає формуляри письменникам (600-700), котрі мають право на висунення. Кандидати мають подати свої заявки до 31 січня наступного року. У лютому комітет формує перелік кандидатів та передає Шведській Академії для затвердження. У квітні комітет обирає до 20 імен кандидатів, у травні звужує перелік до 5 фіналістів. Далі –Академія розглядає роботи письменників. У вересні члени Шведської Академії обговорюють творчість обраних письменників, а у жовтні визначають переможця.
Немає коментарів:
Дописати коментар